Нормування — це процес перетворення сирих балів субтестів на положення в нормативній групі, завдяки якому результати можна порівнювати як IQ. Для нормативної бази японської версії BrainTypeIQ використано дані 841 учасника; кожен із них уперше завершив тест і відповідав однаковим критеріям включення до аналізу. Для української версії поки діє попередня система оцінювання, створена на основі японської; збір даних української версії триває.
Нормативну базу на основі даних 841 учасника сформовано після перевірки понад 2 000 завершених проходжень
У японській версії накопичилося понад 2 000 завершених проходжень. Однак серед них були повторні спроби, а також проходження з іншими завданнями чи умовами оцінювання, ніж у поточній версії.
Тому було перевірено повноту відповідей, історію проходжень, використані завдання й умови оцінювання. Для аналізу залишили дані 841 учасника; кожен із них уперше завершив поточні дев’ять субтестів за однакових умов. Розподіл їхніх сирих балів став нормативною базою для дев’яти субтестів японської версії.
Дані цих самих 841 учасника використано для аналізу показників надійності BrainTypeIQ.
IQ і перцентиль BrainTypeIQ показують відносне положення людини серед тих, хто вперше завершив японську версію. Відповідність між IQ 100, 120 і 130 та перцентилями допомагає тлумачити положення на цій спільній шкалі.
Нормування перетворює сирі бали на порівнювані показники IQ
Навіть однакові 20 правильних відповідей не обов’язково означають однаковий рівень здібності, якщо субтести мають різну кількість і складність завдань або їх порівнюють із різними групами. Тому для сирого бала кожного з дев’яти субтестів визначають положення в розподілі 841 учасника, а потім перетворюють його на спільну шкалу, що дає змогу порівнювати субтести.
Як із балів субтестів обчислюються п’ять сфер, GAI і CPI та загальний IQ, пояснено у статті Як BrainTypeIQ обчислює результати. У матеріалі Якість вимірювання тестів на IQ окремо розглянуто роль нормування, надійності й валідності.
Вікову тенденцію враховано за даними 739 учасників віком від 18 до 54 років
Розподіл сирих балів побудовано за даними всієї групи з 841 учасника. Основою для вікової моделі стали дані 739 із них віком від 18 до 54 років.
| Сфера | Як враховується вік |
|---|---|
| Вербальне розуміння (Gc) | Вікове коригування не застосовується |
| Гнучке мислення (Gf), зорово-просторова обробка (Gv), робоча пам’ять (Gwm), швидкість обробки (Gs) | У балах субтестів враховується виявлена в даних вікова тенденція |
Різний підхід зумовлений тим, що зв’язок із віком відрізняється між здібностями. Докладніше зміни різних здібностей пояснено у статті Інтелект і старіння.
Після перехресної перевірки найбільша різниця між середніми значеннями IQ у вікових групах становила 3,77 бала
Дані 841 учасника, що сформували нормативну базу, розділили зі збереженням вікової структури на 70% навчальних даних і 30% даних для перевірки. Правило перерахунку, побудоване на 70% даних, застосували до решти 30%, які не брали участі в його побудові. Цю процедуру повторили 100 разів, щоб перевірити, чи не залежить результат від конкретного поділу. Найбільша різниця між середніми значеннями загального IQ у чотирьох вікових групах становила 3,77 бала.
Навіть у невикористаних для побудови даних різниця між середніми значеннями загального IQ у вікових групах лишилася меншою за 4 бали. Це підтвердило стабільність нормативної бази, що враховує вікову тенденцію.